Сьогодні, в цей грізний час боротьби з запеклим ворогом, ми повинні уважно прислухатись до філософії Лесі Українки.
Вона могла не вчити патріотизму, але її наука “,,Убий – не здамся”, сміливість називати ворога ворогом, рішучість нагадувати про “сором мовчки гинути й страждати, як маємо в руках хоч заржавілий меч, ” закликає кожного поставити на карту своє життя.
Віртуальна зустріч з Лесею Українкою відбулась в колі членів філософського клубу “Істина”.
На актуальні питання сьогодення поетеса відповідала, читаючи свої листи до Ольги Кобилянської, Агатангела Кримського, Сергія Мержинського та інших діячів культури. Студентів цікавили питання , який обрати шлях молодим людям в житті, яким має бути ставлення до рідної мови, що потрібно для перемоги, чому існує зрада, яку роль повинен грати поет у важкі часи.
Уявна поетеса зачитувала: “Нам треба зачитати свої листи, і в них члени клубу почують всі відповіді на запити сьогодення.
“Треба відкинути цей вічний плач , і стогін, і ридання,….на долю марні нарікання і чола, схилені в журбі”.
Головне – впевненість у перемозі над “безпорадним строєм ворогів”. Члени клубу- студенти групи МБЕ-2 – були вражені тим, що проблеми ХІХ століття, які турбували Лесю Українку, в ХХІ столітті також надто актуальні. Головуючий клубу Т. Юхименко закінчила зустріч словами Лесі: “Не від нас залежить поправити більш ніж половину всесвітньої несправедливості безпосередньо. Будемо ж поправляти її іншою несправедливістю – любов’ю!”
