Олександр Бадера народився 1 січня 1948 у місті Володимир-Волинський.
Активний учасник Євромайдану. Помер від побиття, отриманого 22 січня 2014 року у день Соборності на вулиці Грушевського, біля стадіону «Динамо».
Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 лютого 2015, посмертно) -за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції гідності.
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно).
Віктор Хмелецький народився 07.06.1978 у місті Володимирі-Волинському.
28 липня 2014 року біля села Савурівка Шахтарського району Донецької облавсті колона машин 51 ОМБР була піддана мінометному обстрілу з боку сепаратистів. Під час обстрілу Віктор був важко поранений. Майор Хмелецький загинув на місті бою.
21 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Володимир Крохмаль народився в селі П’ятидні Володимир-Волинського району, 20 липня 1987 року.
18 червня 2014 року на околиці Станиці Луганської танк Т-64Б 51-ї бригади потрапив у оточення терористів.
Екіпаж встиг зробити постріли у бік ворога, але не влучив. Щоб не віддати бойову машину в руки сепаратистам та не здаватися у полон, екіпаж прийняв рішення підірвати танк. Разом із Володимиром Крохмалем загинув механік танку Ващеня Іван Петрович.
26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Олександр Давидюк народився 21 грудня 1984 року в селі Заріччя Володимир-Волинського району.
У ніч з 12 на 13 серпня під час спільної бойової операції з батальйоном «Айдар» боєць загинув під час обстрілу з мінометів позицій українських збройних сил у Краснодонському районі Луганської області.
28 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вадим Сак народився 21 серпня 1993 у місті Володимирі-Волинському.
У 2011 році був призваний до лав Збройних Сил України за контрактом механіком-водієм. Проходив військову службу за контрактом у смт. Десна, м. Володимир-Волинський та у м. Яворів. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії росії, брав участь у визволенні Слов’янська, Сіверська, Лисичанська, боях під Луганськом. 10 червня 2015 року разом із своїм підрозділом воїн потрапив під мінометний обстріл у районі траси «Бахмутка» та отримав у цьому бою смертельні поранення.
13 серпня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Василь Крищук народився 26 березня 1982 року в місті Володимир-Волинський.
Під час військової служби брав участь у миротворчій місії в Іраку. Був активістом ВО «Свобода»; учасник Революції Гідності. У липні 2014 року пішов добровольцем на фронт в складі БПСМОП «Січ», позивний «Скіт». Восени 2017-го вступив на військову службу за контрактом в ЗСУ; старший солдат 3-го механізованого батальйону 14-ї бригади.
18 серпня 2018 року вранці загинув під час обстрілу спостережного посту в районі поселення Золоте-4 (входить до складу міста Золоте Попаснянського району) — командир спостережного пункту Крищук першим прийняв бій з ДРГ терористів, що діяла під прикриттям вогню із автоматичних гранатометів; загинув від кулі в серце, яка увійшла з боку від бронежилета, ще один боєць зазнав поранення.
Указом Президента України № 47/2019 від 28 лютого 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов’язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Василь Чайка народився 13.10.1998р. у селі Залужжя Володимирського району.
Василь Чайка з 2017 року мужньо боронив рідну землю від російських загарбників у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені Князя Романа. На жаль, 25 березня 2022 року поблизу населеного пункту Червона Долина Миколаївської області ворожий авіаційний удар обірвав життя молодого воїна.
«Указом Президента України №526 від 22.07.2022 року Чайка Василь Миколайович був нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня»(посмертно).
Артур Фацинець — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Народився в м. Володимирі на Волині в сім`ї військовослужбовців.
Солдат, проходив військову службу за контрактом в 14-ї ОМБр.
26 лютого 2022 року загинув в боях з агресором на Житомирщині в ході відбиття російського вторгнення в Україну.
орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Володимир Зімич, житель Зимнівської громади Володимир-Волинського району.
В результаті ворожого обстрілу, під час виконання бойового завдання, у м.Миколаїв, загинув Володимир Зімич, житель Зимнівської громади та Захисник України! Це сталось 18.03.2022 року, хоч відомо про це стало згодом, так як військовслужбовець вважався пропавшим безвісти.
Єгіазарян Артем народився 14 квітня 1984 року. Закінчив Володимир-Волинську ЗОШ №2, навчався у Вищому професійному училищі на електрика. Останнім часом працював водієм, а перед цим були роки служби в правоохоронних органах.
З перших днів війни, ні на мить не вагаючись, Артем вступив до лав ЗСУ, аби захистити Батьківщину зі зброєю в руках від російської орди. 8 березня життя старшого солдата-стрільця обірвалося внаслідок поранень, які він отримав у бою.
Сергій Засадко народився 12 лютого 1984 року
Водій артилерійської батареї був мобілізований до війська у лютому цього року після повномасштабного вторгнення росії на територію України. Не чекаючи повістки, сам вирушив до територіального центру комплектування, адже не міг лишатись осторонь, коли на рідну землю прийшла біда.
Зі зброєю у руках він мужньо обороняв Україну від ворога.
Загинув Сергій Засадко 28 квітня в результаті артилерійського обстрілу на Донеччині.
Володимир Пукалюк народився 20 квітня 1973 року
49-річний володимирчанин Володимир Пукалюк з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну добровольцем пішов на війну. Про те, що міг не йти, й слухати не хотів. Оскільки вважав чоловічим обов’язком захист рідної землі.
У своєму підрозділі Володимир Пукалюк обіймав посаду стрільця-санітара.
20 червня 2022 року виконуючи бойове завдання на Луганщині, отримав поранення не сумісне із життям.
Гуцалюк Анатолій 23 червня 2002 року народження, житель села Нехвороща
Волинянин загинув 11 серпня під час виконанні бойового завдання у Донецькій області.
Олександр Августін 1996 року народження, був стрільцем-снайпером.
На війні з російськими загарбниками загинув Олександр Августін, житель села Когильне, Зимнівської громади що на Володимирщині.
30 серпня Герой виконував бойове завдання по виявленню та знищенню сил противника у Покровському районі Донецької області, але отримав поранення не сумісне з життям.
Роман Олійник народився 24 травня 2001 року в селі Когильно.
На початку повномасштабного вторгнення перебував в штаті бойової роти. Брав участь в обороні Херсонщини, Миколаївщини та інших областей, де лютував ворог, згодом – в боях за Каховку, Вознесенськ, Широке, Кашперо-Миколаївку. Також надавав допомогу в евакуації поранених з населених пунктів Берестове, Богородичне.
26 грудня 2022 року, Роман був на виїзді в населений пункт Зарічне у Краматорському районі Донецької області для заправки евакуаційної машини. Під час заправки почався артилерійський обстріл. Прагнучи врятувати людей, машину та побратимів, виявивши мужність та стійкість, Роман здійснив маневр, але отримавши ушкодженя внаслідок військових дій від вибухів та осколків, втратив керування… від отриманих важких травм загинув на місці.»
«Указом МІністра оборони України №673 від 04.08.2022 року Олійник Роман Віталійович був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу»