Пишемо писанки-пишемо Перемогу!!!!
Мудрі люди кажуть: “У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.
Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеве минуле і пов’язана з ритуалом весняного відродження на землі.Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов’янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.
Так писали писанки наші далекі предкині, наші прабабусі. Ця традиція нараховує вже близько 8 тисяч років. Звичайно ж, з часом правила писання спростилися. Вода проста, кип’ячена, писанок – спеціально виготовлений у вигляді невеликої металевої воронки, а фарби беруться як «від Бога, так і від людей». Але традиція проминула всі труднощі і змогла вижити й донині.
Щорічно у стінах Володимир-Волинського центру професійноі освіти збираються все більше і більше здобувачів освіти, які бажають навчитися писати писанки. Проводивши майстер-клас хочу зберегти наші традиції, а особливо саме в цей час. Дехто зі здобувачів освіти групи Кр-21 уперше тримав писака, але після деяких спроб зрозуміли, що це не важко робити, а цікаво релаксувати. За побажаннями збираємося завтра та пишемо писанки.
