У березні місяці представники МОН України, регіональних департаментів освіти та науки
та торгово-промислових палат, в також восьми професійно-технічних навчальних закладів з
Львівської, Волинської, Івано-Франківської та Тернопільської областей разом із
молдовськими колегами – представниками Міністерства освіти та досліджень, національної
торгово-промислової палати та навчальних закладів з муніципій Кишинів, Бєльці та Кагул –
взяли участь у спільній офіційній делегації до Німеччини. Візит відбувся в рамках проєктів
«Партнерство у сфері професійно-технічної освіти», що реалізуються Освітнім центром
баварської економіки (bbw) gGmbH в обидвох країнах. Ці ініціативи об’єднують ключових
стейкхолдерів – органи влади, освітні установи та бізнес – задля розвитку сучасної системи
професійної освіти на регіональному рівні та посилення її зв’язку з ринком праці.
Серед центральних подій в рамках поїздки став візит до Федерального інституту професійної
освіти (Bundesinstitut für Berufsbildung – BIBB) у Бонні, де делегація змогла познайомитись з
цілісною архітектурою німецької системи професійної освіти – однієї з найуспішніших у світовій
практиці. Основним доповідачем з німецької сторони під час відвідин BIBB – інституції, яка
фактично задає правила гри для всієї системи підготовки кадрів у країні, – виступив Петер
Рехманн, заступник керівника GOVET, що є спеціалізованим підрозділом BIBB, відповідальним за
міжнародну співпрацю. Саме ця структура виступає «вікном у німецьку систему» для інших країн,
пояснюючи, адаптуючи та підтримуючи впровадження елементів дуальної освіти за кордоном.
Таким чином, GOVET поєднує експертний потенціал BIBB із міжнародними партнерствами,
зокрема і з Україною та Молдовою.
Доповідь стала не просто оглядом системи, а фактично «деконструкцією» німецької професійної
освіти – від законодавчої бази до щоденної практики. Присутні члени українсько-молдовської
делегації отримали чітке уявлення про масштаб системи. У Німеччині щороку понад 1,2 мільйона
молодих людей навчаються за дуальною формою у більш ніж 300 професіях. Водночас майже
кожне п’яте підприємство бере участь у підготовці кадрів, а більшість випускників залишаються
працювати тут після завершення навчання. Але, як наголосив доповідач, «справа не лише у
цифрах». Основою системи є кооперативне управління, коли стандарти освіти формуються не
«згори», а у постійному діалозі між роботодавцями, профспілками та державою. «Дуальна освіта
працює лише тоді, коли всі довіряють один одному – держава, бізнес і суспільство», – підкреслив
Рехманн під час офіційного заходу. Саме цей баланс інтересів забезпечує актуальність навчання та
його відповідність потребам ринку праці. Важливу практичну роль у цій системі відіграють
торгово-промислові та ремісничі палати Німеччини; вони виступають свого роду «менеджерами
якості» дуальної освіти: реєструють підприємства, які мають право навчати, контролюють
дотримання стандартів, організовують підсумкові іспити та видають офіційно визнані
сертифікати. Фактично палати є тим інституційним мостом між державою та бізнесом, який
забезпечує практичну реалізацію всієї системи.
Діяльність BIBB охоплює кілька ключових напрямів. По-перше, це розробка та оновлення
навчальних стандартів. Саме вони визначають зміст підготовки, перелік компетенцій та вимоги до
іспитів. Регулярне оновлення цих документів дозволяє системі залишатися актуальною в умовах
технологічних змін. Окрім цього, BIBB здійснює аналітичну та дослідницьку діяльність. Інститут
вивчає тенденції зайнятості, попит на професії та ефективність освітніх підходів, що забезпечує
доказову основу для прийняття рішень у сфері політики професійної освіти. Важливим елементом
є і міжнародний вимір діяльності: інститут сприяє гармонізації кваліфікацій у межах Європи,
зокрема через впровадження Європейської рамки кваліфікацій, що дозволяє підвищити
мобільність робочої сили.
Окрему увагу делегації привернула структура управління системою – так званий Головний комітет
BIBB (Hauptausschuss), який часто називають «Парламентом професійної освіти». У ньому
представлені всі ключові сторони – роботодавці, працівники, федеральна влада та землі, і кожна з
них має рівний голос. Це не просто дорадчий орган, а реальний механізм впливу на політику у
сфері освіти: саме тут формуються рекомендації, затверджуються дослідницькі програми та
визначаються стратегічні напрямки розвитку.
Водночас важливу роль у забезпеченні наукової якості та стратегічного розвитку відіграє ще один
орган – Дорадча наукова рада (Wissenschaftlicher Beirat), яка складається з 11 визнаних зовнішніх
науковців зі сфери досліджень професійної освіти (як з Німеччини, так і з-за кордону). Ця рада
здійснює консультування Головного комітету та президента BIBB, готуючи висновки та
рекомендації щодо дослідницької діяльності інституту. Йдеться, зокрема, про формування
наукових програм, співпрацю з університетами та іншими дослідницькими установами, а також
оцінку щорічних звітів про результати наукової роботи інституту. Такий підхід дозволяє поєднати
політичні рішення з науковою експертизою, забезпечуючи системний і водночас доказовий
розвиток професійної освіти.
Попри успішність системи, німецькі експерти відкрито говорять і про виклики, які не можна
ігнорувати. Так, однією з ключових проблем є дострокове припинення навчання. За оцінками
практиків, значна частина учнів перериває навчання після перших місяців, що негативно впливає
як на підприємства, так і на самих здобувачів освіти. Іншою проблемою є дефіцит кадрів, який
змушує підприємства активніше залучати молодь до професійної освіти та інвестувати у
профорієнтацію. Рівно ж велика увага акцентується й на необхідності посилення інклюзії, зокрема
для людей з інвалідністю та мігрантів.
Один із активних напрямів модернізації професійної освітньої системи в рамках BIBB – це
розвиток цифрових технологій. Впровадження електронних платформ для укладання договорів,
ведення навчальної документації та організації іспитів значно підвищує ефективність
адміністративних процесів. «Ми впроваджуємо чат-боти, які дозволяють користувачам
отримувати інформацію 24/7, що свідчить про адаптацію системи до нових потреб», – зазначив
Петер Рехманн. Водночас цифровізація вимагає постійного оновлення змісту навчання, що знову
ж таки підсилює роль BIBB як стратегічного координатора.
Для України та Молдови, які сьогодні активно реформують свої системи професійної освіти, такий
досвід – це не «взяти і впровадити», а, радше, зрозуміти принципи та орієнтири для побудови
власної ефективної моделі. Бо дуальна освіта – це не лише про 70% практики і 30% теорії. Це про
довіру між державою і бізнесом. Про готовність домовлятися. Про відповідальність кожного. І,
можливо, саме це – найскладніше.
