«Любов придумана не нами,
Вона від Бога нам дана,
І хоч любов буває різна,
А справжньою є лиш одна».
Кохання! Воно дарує відчуття щастя, польоту, потрібності. І за кожне з цих переживань – відповідає певний гормон.
Тож сьогодні, у День святого Валентина, здобувачі освіти із професії електромонтер на уроці хімії із викладачкою Світланою Калитюк спробували визначити справжню біохімічну формулу кохання, де і скільки “живе” любов, як продовжити стосунки і добитися “лебединої вірності”! А ще відповіли на запитання, чи існує кохання з першого погляду? І що ж викликає тих самих “метеликів у животі”? Розкрили значення фенілетиламіну, дофаміну, серотоніну, окситоцину та інших аміносполук для організму людини. Сформували уявлення про кохання на основі інтеграції знань з хімії та біології, переглянули відео про те, як виникає закоханість і кохання з біохімічної точки зору.
Те, що прийнято називати коханням, виражається простою хімічною формулою. Здобувачі освіти, знаючи якісний склад речовини, встановили, що формула кохання C8H10N-фенілетиламін. А Світлана Володимирівна наголосила, що любов з точки зору хімії – це поєднання різних гормонів, які виділяються в мозку людини і впливають на його емоції і тілесні відчуття. Саме група невеликих хімічних речовин – гормонів діють в мозку та запускають каскад хімічних реакцій для утворення емоцій. Разом дійшли висновку, що любов – це наші гормони, які беруться з амінокислот та надходять в наш організм з білковою їжею, оскільки не синтезуються в нашому тілі.
Дізнавшись під час уроку багато цікавого, нового, озвучуючи власні думки, присутні спробували дати відповідь на запитання “Чи буває кохання на все життя?” та дійшли висновку, що все-таки найчарівніший прояв любові – кохання. Це почуття знову й знову доводить, що без нього життя втрачає сенс. Кохання переможе! Все буде Україна!
